Сторінка Гнатюк Ю.В.

Гнатюк Юлія Володимирівна

Вчитель світової літератури Тернопільського технічного ліцею, заступник директора з навчально-виховної роботи.

 Кваліфікаційна категорія – вища,

 старший вчитель

Резюме:

Інноваційний проект «Впровадження проектних технологій у навчально – виховний процес ліцею.

Опис проекту. 

Мета проекту:

·         Розробити та експериментально перевірити засоби впливу проектної технології навчання та виховання на рівень підготовки особистості до реального життя, на формування життєвої компетентності.

·          

·         З’ясувати основні тенденції розвитку учня в умовах впровадження проектної системи у навчанні та вихованні.

·         Зменшити перенавантаження учнів фактологічним матеріалом, зробити наголос на форми роботи по самостійному здобутті знань з метою формування адаптованої особистості.

·         Розробка технологій  проектування з метою створення повноцінного освітнього простору для навчання, виховання і розвитку учнів,  вдосконалення навчально-виховного процесу;

·         Підвищення ефективності навчально-виховного процесу за рахунок застосування інноваційних педагогічних технологій;

- Зібрати та систематизувати науково-методичний матеріал про метод проектів як технологію виховної роботи.

- Ознайомитись з досвідом колег, які застосовують дану технологію.

- Апробувати, адаптувати метод проектів до специфіки виховної роботи.

- Узагальнити власний досвід застосування даної технології.

  задачі проекту:

·         Забезпечення професійної самореалізації педагогічних працівників та піднесення соціального статусу педагога;

·         Забезпечення  запитів обдарованих дітей на засадах профільного навчання;

·         Застосування інноваційних управлінських технологій з метою оптимізації управління закладом освіти;

·         Формування творчої і духовно багатої особистості, враховуючи її потреби, інтереси, здібності і бажання;

·         Розширення міжнародного співробітництва закладу, налагодження багатосторонніх зв’язків у реалізації міжнародних проектів;

Актуальність використання проекту :

Педагоги ліцею  визначили 7 ключових компетенції для молодих європейців і працюють над їх формуванням:

• Співпраця – бути готовим до співпраці та роботі у команді
• Адаптація – бути готовим застосувати інформаційні технології;
• Самонавчання – бути готовим до розв’язання проблем:
• Комунікація – бути готовим вислухати і взяти до уваги досвід інших людей;
• Пошук – вміти шукати нові ідеї та їх розв’язки;
• Навчання – надання можливості отримати знання;
• Мислення – бачити зв’язок сучасного з майбутнім, знайти вихід з проблеми.

Очікуванні результати:

• Особистість ліцеїста здатна розвиватись як цілісна  інтегрована система в цілісному інтегрованому педагогічному процесі за умов інтеграції взаємопов’язаних компонентів - таку можливість надають проектні технології;
• Системний підхід  у проектній діяльності дозволяє об’єднатись всім суб’єктам виховання  та навчання та максимально    сприяє підвищенню педагогічного впливу на учня;
• Проектні  технології  дозволяють з меншими витратами сил та часу забезпечити новий режим життєдіяльності освітнього закладу;
• Системний підхід у проектній діяльності дозволяє здійснити моделювання і створення умов для самореалізації та самоствердження особистості всіх суб’єктів освітнього процесу( реалізація моделі учня, випускника, учителя,…);
• Проектні технології  формують образ  та імідж конкретного навчального закладу   -   гаслом  ліцею  є «Даруй світло!»
• Формується особистість, здатна до самовизначення  та самореалізації;
• Виховна система через проектні технології значно поширює вплив на особистість.

          ● терміни реалізації проекту: 2013-2017 рр.;

·                         ресурсна база проекту:

   людські ресурси – колектив  Тернопільського технічного ліцею тернопільської міської ради; ВАТ «Ватра»; ТНТУ ім.. І.Пулюя.

   матеріально-технологічні – 15 кабінети, 2 комп’ютерних  класи, підключення до мережі Інтернет, мобільний Інтернет, кабінет інформаційно – комунікаційних технологій,  спортивна зала,  їдальня, кімнати для учнівських органів самоврядування, ліцейних музеїв,  зала державної символіки, бібліотека з читальною залою та книгосховищем,  спортивний майданчик, стадіон, актова зала;

            фінансові –  фінансування закладу з державного та місцевого бюджету, спонсорські     кошти;    

            інформаційні -  сайти; фахові освітянські видання; методичні рекомендації МОНУ, ГУОН, УОН.

    Короткий зміст та структура інноваційного проекту:

1.«Культура ліцею»(визначення типу організаційної культури закладу та стратегії діяльності)

      2. «Принципи проектної діяльності»(розробка принципів проектної діяльності:

v  Принцип випереджального лідерства(«на півкроку вперед»)

v  Принцип системності («зміст залежить від системи»)

v  Принцип ефективності(«підходяще не є кращим»)

v  Принцип відповідальності («беру на себе»)

v  Принцип реалізму («потрібні життєві компетенції»)

v  Принцип ієрархічної організації(«керуючи, не заважаю »)

v  Принцип оптимальності(«необхідно, тому потрібно»)

v  Принцип співробітництва («переміг-переміг»)

v  Принцип орієнтації на майбутнє («навіщо, а не чому »)

v  Принцип результату («що залишилось?»))

3. «Навчальний проект» (розробка технології роботи над навчальними проектами)

4. «Виховний проект» (розробка технології роботи над виховними проектами)

·                       Основні результати впровадження проекту в практику роботи:

v  Зростання рівня готовності учасників навчально – виховного процесу для роботи з проектними технологіями;

v  Підвищення рівня професійної підготовки педагогів;

v  Зростання зацікавленості учнів, батьків, педагогів у впровадженні проектних технологій;

v  Підвищення рівня результативності учнів;

v  Зняття перенавантаження на учня.

       Пропозиції щодо розповсюдження інноваційного досвіду:

 місцеві та регіональні ЗМІ, фахові освітянські видання, педагогічні сайти, методичні фестивалі, педагогічні конкурси.

·                        список використаних джерел та посилань:

              1.     Конституція України.

              2.     Закон України «Про освіту».

              3.     Закон України «Про  загальну середню освіту».

              4.     Закон України «Про  інноваційну діяльність».

5.   Постанова Кабінету Міністрів України «Про державну національну програму «Освіта».

6.   Гомтназаров Б. «Несколько шагов к возможной победе…», Ашхабад, «Диалог»,     1997 р.

      7.  Даниленко Л.У. «Теорія і практика інноваційної діяльності» – «Управління освітою»   № 3, 2001 р.

       8 .Єльникова Г. «Управлінська компетентність.»  -  К.:Ред..загальнопедагогічна  газета, 2005.

9.Колеченко А.К. «Энциклопедия педагогических технологий», СПб, «Каро», 2002 р.

10.Кондіу Є. “Дидактика в графіках”, Кишинів, “АРК”, 1997 р.

11.Романенко М.У. “Гуманізація освіти: концептуальні проблеми та практичний досвід” – Дніпропетровськ, “Промінь”, 2001 р.

 Заступник директора Тернопільського технічного ліцею

Гнатюк Ю.В.

Створення проектів в системі виховної роботи

Ю.В. Гнатюк

заступник директора з виховної роботи

                                                                  Тернопільського технічного ліцею        

Сучасний  етап  розвитку  національної  системи  освіти  та виховання  характеризується  поширенням  інноваційних процесів.  Навчально-виховна  практика  потребує  технологій,  які  б  сприяли створенню умов для саморозвитку та самореалізації особистості, забезпеченню  щастя  й  радості  дитинства,  формуванню особистісної  конкурентоздатності.  Сьогодні  окремі  педагогічні технології  у  виховній  роботі,  які  з’явилися  в  зарубіжній і вітчизняній  педагогіці,  достатньо  обґрунтовані  на  науковому рівні  й  поступово  впроваджуються  у  навчально-виховну практику. Проектна діяльність особистості, що необ­хідна суспільству майбутнього і сьогоденню, виробляється в процесі виконання урочних та позаурочних проектів.

Проектна діяльність дозволяє нашим ліцеїстам:

• вивчати не тільки засоби, але й способи конкретної діяльності;
• розвивати пізнавальні навички учнів та вміння самостійно конструювати свої знання;
• розвивати критичне та творче мислення;
• розвивати вміння орієнтуватися в ін­формаційному просторі;
• організувати змістовне проведення позаурочного часу;
• усвідомлювати де і яким чином вона може бути використана на практиці.

Виконання учнівських проектів—це складна самостійна діяльність учнів під керівництвом педагогів. Моя позиція під час реалізації методу проекту на практиці переходить із носія готових знань до перетворення в ор­ганізатора пізнавальної, дослідницької ді­яльності своїх учнів. Змінюючи психологічний-клімат в органах самоврядування у школі, я переорієнтовую свою виховну ро­боту і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності учнів, на пріоритет діяльності дослідницького, пошукового, творчого характеру.

Вимоги до організації проектної діяльності в позаурочний час:

1. Наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, до­слідницького пошуку для її розв'язання (наприклад, дослідження демографіч­ної проблеми у різних регіонах світу; проблема впливу кислотних дощів на довкілля тощо);

2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів (наприклад, доповідь у відповідні служби про демографічний стан певного регіо­ну, фактори, що впливають на цей стан, тенденції, що простежуються у розвитку).

3. Самостійна (індивідуальна, парна, гру­пова) діяльність учнів;
4. Структурування змістової частини про­екту (із зазначенням поетапних резуль­татів);
5. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висуван­ня гіпотези їх розв'язання, обговорен­ня методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коригування, висновки.

Для того щоб зацікавити ліцеїстів до проектної позаурочної діяльності педагогу як керівнику проектів необхідно знати:

• найважливішою умовою участі дітей у виконанні проекту є їх зацікавленість та високий ступінь інтересу;
• значну, майже вирішальну роль відіграє тематика самого проекту, яка повинна обиратися самими дітьми;
• свою роль, у проектній діяльності учні вирішують самостійно, без наполягання вчителя;
• кожен учасник проекту повинен чітко знати значущість, корисність та доціль­ність виконаної роботи;
• розподіл дітей на проектні групи та пла­нове виконання завдань повинно проходити на добровільних засадах, без стороннього натиску дорослих тощо.

Тематика позаурочних проектів може бути самою різноманітною, виходячи із проблем і потреб конкретного контингенту учнів .

Темою позаурочних проектів можуть стати:

• ліцей (його історія, минуле і майбутнє, комфортні умови для навчання, оформ­лення  кабінетів, музеїв тощо);
• ліцейний двір;
• ліцейна форма, ліцейна газета, інформаційний центр (прес-центр)тощо;
• обов'язки ліцеїста , пам'ятки активу, ліцейне законодавство;
• мої батьки, мій родовід, моя країна, моя родина;
• проблеми спілкування, дружби.-кохання, взаємовідносин між однолітками;
• світ навколо мене (хто я, я і дорослі, я і вчителі, я і мої друзі);
• екологічні проблеми міста, району, країни;
• народознавство, звичаї та традиції укра­їнського народу, народні ремесла та про­мисли.

          Розвиток  пізнавальних  інтересів,  творчих навичок,  уміння  самостійно  здобувати  знання  є  метою застосування проектних технологій. Що може бути кращим для становлення  особистості,  ніж  відчуття  успіху  і  власної значущості від результатів власної діяльності.  Таким  чином,  використання  проектних  технологій  у виховній  роботі  створює  умови  для всебічного  розвитку  особистості  у  процесі  організації  творчої діяльності. 

Отже,  час  особистісно-орієнтованих  технологій,  а  зокрема проектних  технологій,  прийшов, і  вміння використовувати  цей метод  –  це  показник  високої  кваліфікації  і  прогресивної діяльності педагогів, спрямованості на творчий розвиток учнів та учнівського самоврядування, і підготовку їх до дорослого життя в суспільстві.

Стаття

План-конспект уроку

Тема: Життя та творча доля Мігеля Сервантеса де Сааведра (1547-1616).

Мета:  ознайомити з особливостями доби Відродження в Іспанії, особистістю за творами найвидатнішого її представника М. Сервантеса; розвивати між предметні зв’язки, навички роботи з додатковою літературою; розширювати кругозір учнів; виховувати прагнення до пізнання, до самовдосконалення.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: карта Іспанії ХVІ- ХVІІ ст., портрет М. Сервантеса.

Понятійний апарат:  лицарський роман, пародія, сатира, Реконкіста, лицар, ідальго.

Ключові слова: іспанське Відродження, «Золота доба», лицарські романи, ідальго, Реконкіста, кардинал.

Цілком можливо, що народ, в якому є часточка

Дон Кіхота, не завжди процвітатиме…

Але настане день, коли доведеться кинути виклик левам,

не маючи проти них придатної зброї.

І тоді буде конче потрібен безумець,

здатний знехтувати небезпекою і явити приклад.

Антоніо Мачада

Перебіг уроку

1. Оголошення теми та мети

2.  Мотивація навчальної діяльності

     Скоро вже 400 років, як людство читає «Дон Кіхота» М. Сервантеса: захоплюється, сміється й сумує над долею героїв. Кожна нова епоха розуміє цей твір по-своєму, кожен вдумливий читач знаходить у ньому відгуки на якісь свої думки й почуття. Після Біблії ця книга – друга, перекладена найбільшою кількістю мов світу. Отже, сьогодні й ми ознайомимся з життєвим та творчим шляхом Мігеля де Сервантеса Сааведри, його «Премудрим гідальго Дон Кіхотом Ламанчським» та добою Відродження в Іспанії.

   (Читання й коментар епіграфа)

3. Актуалізація опорних знань

3.1. Бесіда.

• Пригадайте на які століття припадає доба Відродження у Європі?

(13-16 століття).

• В якій країні виникла доба Відродження?

(Доба Відродження виникла в Італії)

• Який провідний напрямок у літературі Відродження вам відомий?

(Гуманізм)

• Коротко схарактеризуйте літературного героя Ренесансу.

(Філософ, мандрівник, здатний на глибокі почуття, залюблений в усе людське, романтик)

1. Перевірка домашнього завдання (ознайомлення учнів з випереджувальними завданнями).

1. Повідомлення учня «Історична довідка про Іспанію ХV- ХVІ ст.)
2. Повідомлення учня «Література Іспанії ХV- ХVІ ст.)

4. Засвоєння нових знань

   4.1. Слово вчителя.

   Отже, ви почули, що найпопулярнішим жанром  літератури Іспанського Відродження став лицарський роман.

   Цей термін для вас невідомий, тому запишемо його визначення в словники.

   Лицарський роман – один і з основних жанрів середньовічної літератури. Виник у період розвитку лицарства, вперше у Франції в середині ХІІ ст.

Основні мотиви – безмежна сміливість, благородство. Головний герой – лицар, що здійснює подвиги заради власної слави та возвеличення коханої.

 В Іспанії поширився пізніше - в епоху Відродження.

   Іспанський письменник Сервантес не лише не сприйняв авантюру духу цих відірваних від життя творів, їх уславлення, а й задумав написати на них веселу сатиру-пародію під назвою «Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський». За його словами, він прагнув «позбавити влади лицарських романів, звести нанівець їхнє розповсюдження, зруйнувати хистку споруду, хоч у багатьох вони викликають відразу, але скільки ще звеличують їх».

   Але звернімося спочатку до особистості самого письменника.

4.2. Розповідь вчителя. ( з використанням наочних матеріалів)

   Перед нами портрет М. Сервантеса Луїса Ортеги. У нього продовгувате, трохи аскетичне обличчя. Каштанове волосся, великий відкритий лоб. Ніс з горбинкою. Невелика срібляста борода, довгі вуса. Письменник одягнений за тодішньою модою – у камзолі з вишуканим коміром.

   Трохи сумний погляд і загальний вигляд Сервантеса нагадують нам його героя – Дон Кіхота,який був заклопотаний усіма бідами світу.

   За привілей називатися батьківщиною Сервантеса сперечалися кілька іспанських міст, адже його батько був небагатим лікарем і мандрував по країні в пошуках заробітку. Найбільш ймовірно, що народився Мігель де Сервантес Сааведра в містечку Алькала да Енарес 29 вересня 1547 р. (карта Іспанії).

   Навчався хлопець спочатку у колегії єзуїтів, пізніше у відомого мадридського педагога й здобув досить ґрунтовну гуманітарну освіту – володів багатьма мовами, мав добрі знання з літератури тв. Інших галузей наук. Завдяки цьому він потрапив на службу до папського посла Джуліо Аквавіви. Кардинал Аквавіва, оцінивши розум і здібності Сервантеса, взяв його з собою до Італії. Поїздка дала майбутньому письменникові багато вражень, збагатила знаннями про італійську літературу.

    Коли Аквавіви не стало, Сервантес вступив до іспанського полку, де служив його брат Родріго. У знаменитій морській битві біля острова Лепанто Сервантес виявив велику мужність та відвагу, але був тяжко поранений. Цілий рік йому довелося лікуватися, та ліва рука назавжди залишилася скаліченою. Відтоді Сервантеса почали називати «Великий Однорукий». Однак хоробрий солдат повернувся до війська, навіть воював, був на гарнізонній службі в Тунісі та Італії.

   1575 р. Сервантес залишає службу й вирішує разом з братом повернутися до Іспанії. Але в морі їх захоплюють пірати і продають у рабство в Алжир. У Сервантеса знайшли рекомендаційні листи від значних осіб, і це ввело в оману правителя країни Гасана-пашу, який призначив за полоненого неймовірно високий викуп – 500 золотих ескудо. Бідна родина Мігеля не змогла зібрати таку велику суму грошей, і Сервантесу довелося прожити в неволі цілих 5 років.

    Але він вів себе в полоні незалежно, навіть зухвало – готував бунт, організовував утечі невільників, а в разі невдачі брав вину на себе. І що дивно – йому прощали, навіть поважали.

   Нарешті 1580 рік Сервантеса уже за значно меншу суму викупили з рабства. Але вдома на нього чекали нелегкі випробування – матеріальні нестатки, зубожіння сім’ї, сподіваної пенсії він не отримав.

   Сервантес знову деякий час служить в армії, потім збирає податки у Гранаді. Та доля знову підносить йому випробування: за фальшивим звинуваченням у нестачі його ув’язнюють двічі. Чотири роки сидів Сервантес у в’язниці і там, очевидно, прокинувся його письменницький хист, адже саме тоді виникла ідея написання «Дон Кіхота».

   Кінець життя великого письменника сумний – відлучення від церкви, загроза суду інквізиції, втрата близьких та рідних, відсутність заробітку і бідність. У 1616 році він помирає. Немає у нього окремої могили, зате є вічний пам’ятник – літературний, який прославив його у віках.

   У ХХ ст. його пам’ять вшановували не раз у світі відкриваючи скульптурні композиції, називаючи бібліотеки та університети його ім’ям. (демонстрація ілюстрацій)

4.3. Повідомлення учня.

(Про твори Сервантеса). Учні записують назви творів у зошити.

 4.4. Слово вчителя.

    Отже, ви почули, що найбільшу славу Сервантесу приніс роман-пародія на лицарський роман «Пригоди Дон Кіхота». І якщо з поняттям лицарський роман ви вже сьогодні ознайомилися то що таке пародія спробуємо визначити разом. (Припущення учнів)

   Отже, запишіть в словники.

        Пародія – жанр  літератури, комічне наслідування художнього твору.

5. Закріплення матеріалу

    5.1. Вікторина.

1. В якому місті народився Сервантес?

    (Алькала да Енарес)

2. До кого був прийнятий на службу Сервантес у 1569 році?

(До кардинала Ававіви)

3. Яке прізвисько отримав Сервантес після поранення під Лепанто?

(Великий Однорукий)

4. До якої країни потрапляє Сервантес у 1575 році? Чому?

( До Алжиру. Був взятий в полон піратами.)

5. Який проміжок між написанням першого і другого томів «Дон Кіхота»?

(10 років)

6. Які твори Сервантеса, крім «Дон Кіхота», ви ще знаєте?

(«Галатея», «Повчальні новели», «Нумансія»)

5.2. Виконання вправи на встановлення відповідності.

5.3. Розгадайте кросворд, і ви прочитаєте назву того, хто прославив Сервантеса.

1. Дрібнопомісний дворянин в Іспанії. (Ідальго).
2. Жанр найвидатнішого твору Сервантеса. (Роман)
3. Місто, де Сервантес був збирачем податків. (Гранада)
4. Видатний іспанський художник доби Відродження. (Ель Греко)
5. Країна народження Сервантеса. (Іспанія)
6. Стиль архітектури пов’язаний зі Сходом. (Мудехар)
7. Найвидатніший іспанський драматург часів Сервантеса. (Лопе де Вега)
8. Визвольна війна іспанців проти маврів. (Реконкіста)

Відповідь: Дон Кіхот

5.4. Читання вірша Бориса Грінченка «Дон Кіхот».

6. Сервантес і українська література

  6.1. Слово вчителя.

    Твори Сервантеса почали перекладати на українську мову ще у ХVІІІ ст. Перші художні переклади належать Івану Франку (видання 1891 року). А 60-х роках ХХ ст. досить вдалий переклад здійснив феноменальний український перекладач Микола Лукаш (видання 1995 року). Красномовні ілюстрації до цього видання здійснила українська художниця Олена Петрова. Окремі її роботи сьогодні зберігаються в Національному Королівському музеї Іспанії.

7. Оцінювання

8. Домашнє завдання

Користуючись підручником скласти хронологічну таблицю життя і творчості Сервантеса та прочитати з підручника ст. 302-315.

9. Підбиття підсумків